ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ

КАК “ГАСЯТ” СВОБОДУ СЛОВА

Александр Баркан: “За защитой конституционных прав мы обращались во все возможные инстанции, включая Президента страны. Однако помощь получили только от Нины Карпачевой”

Кризисная ситуация, в которой оказалась из-за волюнтаризма местной власти редакция винницкой районной газеты “Подільска зоря” накануне ее 70-летнего юбилея, остается на контроле Уполномоченного по правам человека Нины Карпачевой.

Как сообщили КИДу в пресс-департаменте Уполномоченного, команда специалистов по поручению Омбудсмана вместе с представителями Национального союза журналистов и Госкомтелерадио Украины приняла участие в собрании совладельцев этого издания. Вероятною была опасность неправомерной попытки депутатского большинства Винницкого райсовета вывести из соучредителей “Подільскої зорі” редакционный коллектив. Реально же перевесила омбудсмановская справедливость, о чем заявил перед собравшимися главный редактор газеты, заслуженный журналист Украины Александр Баркан: “За защитой конституционных прав мы обращались во все возможные инстанции - от районных до общегосударственных, включая Президента страны. Однако существенную помощь получили только от Нины Карпачевой”.

Благодаря последовательной позиции Омбудсмана, затянувшийся конфликт наконец-то начал входить в конструктивно-правовое русло. Во всяком случае, решение названного собрания обнадеживает: возобновить финансирование газеты; воздержаться от ревизии редакционного Устава до принятия закона о реформировании (разгосударствлении) печатных средств массовой информации; рассмотреть на ближайшей сессии райсовета вопрос о дотационной подписке на газету для ветеранских организаций; обеспечить покрытие всех убытков, накопившихся в редакции за шесть месяцев 2007 года; создать комиссию по выработке необходимых дополнений к учредительным документам “Подільскої зорі”.

Эта газета среди пятидесяти СМИ включена в общеукраинский пилотный проект по разгосударствлению печатной прессы и уже на первом этапе одобренных правительством реформ в этой сфере должна быть изъята из перечня объектов коммунальной собственности Винницкого района.

Недругам свободной прессы не погасить “Подільску зорю”, убеждена украинский Омбудсман Нина Карпачева. В феврале нынешнего года она открыла производство по фактам морального и финансового давления на эту газету одним из ее соучредителей - Винницким райсоветом. Причина? Неприятие свободы слова и неумение (или нежелание) некоторых народных избранников работать в условиях формирующейся демократии. Едва “Подільска зоря” опубликовала статью “Почти миллион гривен на… содержание аппарата райсовета (именно такую сумму запросил его председатель Сергей Ситарский, что вдвое больше, чем предусмотрено в проекте бюджета)”, как Александр Баркан, который за четверть века прошел в “Подільскій зорі” путь от корреспондента до главного редактора, попал в немилость к местному начальству. Оно обрекло “неудобное” издание и на бесконечные надуманные проверки, и на цензурные претензии, и, в конечном итоге, на финансовую блокаду всего редакционного коллектива. “Подільська зоря”, по мнению ее читателей, не знала такого отношения к себе даже при тоталитарном режиме. На сегодня в редакции образовалась задолженность по заработной плате за четыре месяца, а штат издания сокращен вдвое. Для полноценного выпуска газеты, которая держится на энтузиазме ее трудового коллектива, не хватает денег. Это, с одной стороны, ограничивает право территориальной громады на информацию, а с другой - свидетельствует о грубом нарушении местной властью Закона Украины “О государственной поддержке средств массовой информации и социальной защите журналистов”, а также ряда статей Конституции Украины, связанных с правом на труд, профессиональную деятельность и достойный уровень жизни человека.

Командировка представителей Секретариата Уполномоченного по правам человека в Винницу для изучения на месте причин и последствий конфликта между редакцией “Подільскої зорі” и депутатами Винницкого райсовета еще раз подтвердила: под предлогом инициированного властью разгосударствления прессы усиливается наступление на свободу слова, а сама идея неизбежного реформирования СМИ дискредитируется. Вот факт, достойный отдельной сатирической статьи: бросив на произвол судьбы “Подільску зорю”, местная власть подготовила проект решения о создании новой районной газеты “Позиція”, а главным редактором ее вознамерилась назначить родственника… председателя Винницкого райсовета. Его заполитизированное большинство, как заявил главный редактор “Подільскої зорі” Александр Баркан, всеми способами пытается вывести трудовой коллектив газеты из соучредительства, дабы после разгосударствления завладеть помещением и имуществом редакции. Эта ситуация типична для многих украинских СМИ с коммунальной формой собственности.

Уполномоченный по правам человека Нина Карпачева солидарна с экспертами Национального союза журналистов Украины, которые выступают за то, чтобы редакция “Подільскої зорі”, Винницкий райсовет и Винницкая райгосадминистрация как можно быстрее подписали трехстороннее соглашение о невмешательстве в редакционную политику. Именно этот документ должен стать, по мнению Омбудсмана, краеугольным камнем разгосударствления отечественной прессы на пути к реальной свободе слова в Украине.

На фото: Александр Баркан.

КИД

________________________________________________________

ЯК ГАСЯТЬ «ПОДІЛЬСЬКУ ЗОРЮ»

БЮТівське керівництво Вінницької райради претендує на місце серед «ворогів преси»

Нинішній рік для редакції газети «Подільська зоря», співзасновниками якої є Вінницькі районна рада і райдержадміністрація, мав би бути святковим — рівно сім десятиліть тому вийшов у світ перший номер видання, яке тоді мало назву «Колгоспна зоря». І відтоді журналісти справно — з перервою хіба що на воєнну пору — несуть до читача інформацію про життя району та його людей. У нових умовах перед редакцією засвітилися нові перспективи — газета єдина з області потрапила до пілотного проекту, на якому мають відпрацьовувати схему роздержавлення ЗМІ.

Однак усе йде до того, що свята не відбудеться. І навіть більше: намагаючись протистояти повному контролю над органом масової інформації, колектив не в переносному, а в прямому значенні опинився на голодному пайку.

Грім ударив з несподіваного боку: після торішніх парламентських виборів найбільшу фракцію у райраді сформували представники ВО «Батьківщина», які привели на посаду голови свого однопартійця Сергія Сітарського. Відтоді у стосунках між редакцією і райрадою повіяло холодом, який чим далі, тим нижчої температури сягав, а редактор газети Олександр Баркан (працює в «Подільській зорі» понад двадцять п’ять років, із них останні п’ятнадцять її очолює) відчув на собі, що таке бути персоною нон грата.

Причина, як вважає Баркан, полягає в плюралістичній редакційній політиці, яка дозволяє висловитись людям різних поглядів, зокрема і з критичним ставленням до районної ради. А підігріли ситуацію далеко не безхмарні взаємини між райрадою і райдержадміністрацією (доходило до розгляду на сесії питання про недовіру голові РДА), коли на сторінках газети могли оприлюднити свою думку різні учасники конфлікту. Саме це найбільше не сподобалось керівництву райради, яке воліло б там бачити тільки «правильні» публікації. За словами редактора, жоден з керівників району кучмівського періоду не намагався до такої міри контролювати те, що пишеться в газеті, як нинішні БЮТівці.

Щоправда, зняти Баркана виявилося непросто. Третій співзасновник — трудовий колектив редакції — підтримує свого керівника беззаперечно, тому райрада взялася за пошук іншого шляху, не настільки прямолінійного. Інакше кажучи, під газету почали відверто «копати». Один за другим пішли запити про обгрунтованість штатного розкладу та використання коштів, перевірка контрольно-ревізійної служби тощо — аж до ідеї вийти зі складу співзасновників і заснувати нову районну газету «Позиція», яка була у неподільній власності ради.

Врешті формальна юридична зачіпка знайшлася: у зв’язку зі змінами в законодавстві необхідно було внести поточні зміни до редакційного статуту, але цього вчасно не зробили. Опинившись на легітимному коні, керівництво райради направило двом іншим співзасновникам пакет пропозицій про необхідні зміни, додавши принципово важливий для себе пункт: редактор, який призначається на сесії, «підзвітний і підпорядковується голові Вінницької районної ради». Тобто ні про яку самостійність газети (навіть відносну) тепер не йтиметься. Це формулювання і стало каменем спотикання в подальших стосунках. Погоджуючись загалом зі змінами, проти нього принципово виступав редакційний колектив. Не підтримувала і райдержадміністрація, яка, будучи рівноправним співзасновником, не бажає опинятись у ролі статиста.

І тоді районна рада вирішила поставити «Подільську зорю» на коліна економічно: на 2007 рік у районному бюджеті для неї передбачили всього-на-всього 26,7 тисячі гривень — менше десятої частини від потреби. Щоб утриматись на плаву, редакція зменшила обсяг газети на третину, і в такому вкороченому варіанті видання виходить дотепер. За січень працівники платню отримали, за лютий — уже ні, і так протягом чотирьох місяців. Сьогодні вони по одному йдуть у відпустки… за власний кошт.

Тим часом районна рада приймає ще одне рішення, яке нагадує спробу пограти на нервах: вона виділяє для редакції додатково 25 тисяч гривень, але ставить ультимативну умову, що гроші перерахують тільки після затвердження змін до статуту. А збори співзасновників, які мають шукати вихід із ситуації, призначені тільки на другу половину червня. Спрогнозувати, хто візьме гору, зараз важко.

Неприємне протистояння пробувало врегулювати керівництво обласної ради, але безрезультатно, оскільки прямих механізмів впливу на лідерів районних рад у неї немає. Не оприлюднює свою позицію щодо конфлікту і партійне керівництво на обласному рівні.

Так що свій поважний ювілей одна з найстаріших газет Вінниччини зустрічає з настроями скоріше поминальними, ніж святковими.

“Україна Молода”, Вiктор Мельник

________________________________________________________