Дайджест новин Вінницького району №9


10:25 am, 21 Серп. 2007

“Нас залякують, погрожують, пишуть кляузи…”
– За роки незалежності до нас приходили четверо інвесторів, грабували господарство і не несли ніякої відповідальності. Такі закони реформування сільгоспідприємств були прийняті при Кучмі. Люди, віддавши в оренду майно і землю, фактично залишились абсолютно безправними, а державні контролюючі органи просто відсторонились.

Колишні керівники села грубо порушували законодавство (аж до кримінальних злочинів!), продавали людське майно і замітали сліди. У сільській раді не залишилось жодного документа, жодного акта чи договору – таємниче все кудись зникло! З великими труднощами я поновлюю документацію, – заявив Iван Кокойко, сільський голова Мізяківських Хуторів на сході села 2 серпня. Його слова підтвердили виступаючі.

– Нам незрозуміло, як 640 пайовиків СТОВ «Мізяківські Хутори» перевели у ЗАТ «Мізяківські Хутори»? Нас не повідомляли, коли директор СТОВ продав комбайн «Дон», 2 комбайни «Нива», 4 трактори, тваринницькі ферми, алюмінієвий модуль спортзалу (який при СРСР коштував 1 млн. рублів), цегельний завод, сільськогосподарські машини та інше, – обурювалась Поліна Січко, голова Спілки співвласників майнових паїв. – Договір із спілкою він не укладав, і тепер виходить, що притягнути його до відповідальності неможливо? Важкою працею, кривавими мозолями ми заробляли це колгоспне добро, а нас взяли і запхнули в ЗАТ (сміх у залі). Півтора року ми судимось з директором, через це він навіть позбавив мене заслужених пільг, а його поплічники залякують всіх активістів, дзвонять їм додому, погрожують сім’ям. На Кокойка пишуть кляузи у прокуратуру і міліцію. Та ми не здамося і доведемо вину тих, хто розікрав людське майно.

– Жах, помножений на кошмар! – ось що твориться у Мізяківських Хуторах! – сказав Олег Картушев, начальник Вінницького районного відділу УМВС. – Орендарі обманюють юридично неграмотних селян, а ті, замість того, щоб проконсультуватись з юристами, буквально «із заплющеними очима» підписують договори. Злочинність зростає, недавно зловмисники спалили поле – 24 га пшениці.

– Село вже давно було б газифіковане, якби так нахабно не розкрадались кошти територіальної громади, – наголосив Анатолій Півторак, генеральний директор обласного об’єднання організацій роботодавців. – Не можна бути інертними, байдужими, треба захищати свої права! У Вінниці теж була розруха, а тепер землі «прихватизували» – місто перетворилось у суцільний будмайданчик. Так буде і в селах, не упустіть землю, вашу найголовнішу цінність. Якщо вона перейде до нових власників, – поставлять на ній стовпчики, затягнуть сіточкою – і ви туди ні ногою!

Серйозні проблеми порушували виступаючі. Люди говорили, що у Мізяківських Хуторах шахраї 15 років оформляли оренду 40 га яблуневих садків на 2-3 місяці, платили у бюджет громади 7 тис. грн., а яблука здавали у «Поділля-обст», наприклад, на 200 тис. грн.

– У цьому році сесія сільради вирішила припинити це шахрайство, передати садки новоствореному комунальному підприємству «Добробут», щоб самі люди користувались урожаєм, – пояснив Iван Кокойко. – Молокоприймальний пункт, на який обласна і районна влада виділили 37 тис. грн., теж повинен піти на баланс цього підприємства. Але люди у Мізяківських Хуторах залякані. Поки що жоден із трьох кандидатів, рекомендованих сільрадою, не погодився очолити «Добробут», бо всі бояться розгнівати ті деструктивні сили, які неправедно вершать людські долі у нашому селі.

PS. У день проведення сходу села, 2 серпня, вже п’яті інвестори приїхали у Мізяківські Хутори. Посилаючись на це, директор СТОВ, на чию адресу лунало чимало претензій і звинувачень, не прийшов на схід і відмовився від коментарів по телефону. Редакція готова надати йому слово на сторінках газети. Сподіваємось, що нові власники господарства врахують вибухонебезпечну ситуацію, що склалась у селі, і знайдуть взаєморозуміння з людьми, які добиваються правди.

15.08..2007 p., Iрина ЗОНОВА, с. Мізяківські Хутори, www.33channel.vinnitsa.com/

 ______________________________________________________________________________

Влада просить військових віддати 30 га землі

Нещодавно заступник губернатора Валерій Коровій повідомив, що від імені Вінницької ОДА направлено лист до міністра оборони України Анатолія Гриценка. Там керівництво області просило військових передати області 29,8 га землі біля аеропорту Гавришівка.

Ці землі були передані військовим ще у середині 90-х років в безоплатне і безстрокове користування, але досі так і не використовуються. Валерій Коровій заявив, що повернення цих ділянок у комунальну власність області дозволить підготувати вигідні пропозиції по створенню біля аеропорту міжнародного логістичного центру.

Про створення такого потужного центру мова йде вже давно. Під нього потрібно близько 123 га землі. Поруч є аеропорт Гавришівка, проходить окружна траса, яка поєднує Вінницю з сусідніми державами. Якщо питання буде вирішено позитивно і військові віддадуть землю, то Вінниччина стане досить привабливою в інвестиційному плані регіоном.

І ось у понеділок губернатор Олександр Домбровський з цього приводу зустрічався з представниками однієї англійської консалтингової корпорації, яка спеціалізується саме на авіаперевезеннях. Зовсім скоро почнеться підготовка умов до міжнародного конкурсу, який визначить, хто стане інвестором вінницького аеропорту. Планується, що сам конкурс пройде вже наприкінці цього року.

15.08..2007 p., Ірина ЯРОШИНСЬКА, www.33channel.vinnitsa.com/

_______________________________________________________________________________

«Хто замовив революцію у Майдані?»

Прошу редакцію опублікувати мого листа, бо я сама жителька Майдану

«Добрий день, я жителька села Майдан. Хоча мені лише 21 рік, але про село і про його жителів можу багато чого розповісти…

Почну спочатку розповідь про село. У ньому я народилась і виросла, і пам’ятаю, як колись наше село було чисте, гарне, колгосп працював, мої батьки працювали в колгоспі. І озеро було чисте, люди приходили з сусідніх сіл, щоб покупатись, відпочити, а також дачники дуже часто вибирали для відпочинку влітку не море, не санаторії, а саме свої дачі, тому що у нашому селі було у сто разів краще, ніж на дорогих курортах. Але рік за роком жителі села самі усе запустили – і природу, і озеро, і колгосп. Нікому ні до чого не було діла, де діти будуть купатись і відпочивати, а де люди, які усе життя проробили у колгоспі і ніякого більше стажу роботи не мають. За що їм жити, де заробити на хліб, на те, щоб якось хоча існувати, а не жити? Колгосп розпродали, трактори і машини розібрали, поздавали на металобрухт. Поля заростають бур’янами, сади закинуті… одним словом, село гине.

А про людей що я хочу сказати, що у нашому селі не просто жителі. Воно ділиться на три частини.

1 частина – це комуністи, які вважають, що вони усе зможуть, тільки потрібно боротись. Та скільки я за ними не спостерігала, то вони починають боротьбу не у тому, що потрібно, нароблять галасу – і додому, а потім вони «не при ділах».

2 частина – це місцеві бізнесмени, які продали колгосп, тракторний стан, ферми, набили свої кишені, а з людьми не розрахувались ще до кінця, і при цьому вони не скаржаться, що жити важко.

3 частина – це пенсіонери і ті люди, які уже стомились чогось чекати кращого (прості люди), які не воюють, не добиваються правди і не тягнуться до влади.

Одним словом, наше село живе таким життям: 2 частина продала усе, набила кишені, сто гривень тикнула у кишеню 1-ій частині, щоб ті трохи покричали, пошукали правду. І знайшли винного у цьому перевороті когось з 3-ї частини.

А ще я хотіла написати свою думку з приводу озера. Я вважаю, Щетінін усе правильно робить, що піднімає на ноги хоч якусь частину нашого села, і я сподіваюсь, що Сергій Щетінін також врахує жителів села, щоб і вони могли прийти відпочити.

А ще я хочу сказати стосовно пасовиська, я сама ходила і дивилась. Корови села Майдану ні в чому не обділені. А також я думаю, що Щетінін не тільки приведе до порядку озеро, а й дорогу теж. А то у нас на Майдані з дорогою ще миритись можна, а у Слободі і на ділянці між трасою і Слободою жахлива дорога.

Наша влада (місцева) почала робити дороги і припинила. Тільки після того їхні діти почали на машинах їздити і не в училищах безкоштовно навчатись пішли, а у вищі заклади…

А ще хочу прокоментувати свою думку про статтю, опубліковану в газеті. Я це все можу після прочитаного описати так. Місцеві бізнесмени подумали і вирішили дати «зелене світло», з думкою про те, що буде вигода, але, мабуть, не так сталось, як гадалось, а, може, жаба задушила. І вирішили, що потрібно підключати комуністів. А комуністи люблять покричати, потрапити у коло уваги. І тут комуністи почали буцімто правду шукати, а постраждають прості люди. Комуністи знову, як страуси, голову в пісок сховають. А у пана Щетініна буде образа саме на село, на простих людей.

Інформація – дійсно правдива. Не підписуюсь тому, що мені жити в цьому селі, а бути темою нападу комуністів не маю бажання».

З повагою, жителька с. Майдан, яка не зацікавлена ні з одного, ні з другого боку,

15.08.2007 p., www.33channel.vinnitsa.com/

Гавришівка, Мізяківські Хутори, Майданmaxim

Читайте також:

  • No related posts found.

Коментувати